ГОЛОС ЛЮБОВІ
- Деталі
- Категорія: Галина Бондаренко
- Опубліковано: Вівторок, 23 липня 2013, 19:47
- Перегляди: 2322
Що це таке – не можу пояснить,
Твій голос у душі моій бринить,
Душа і радується і стражда моя,
Не знала довго я Твоє ім'я.
Як зрозуміть, як пояснить цей звук,
Немов би в серце відчуваю стук,
Так, стук Твій в серце я відчула вже давно,
Але на голос, відгукнулось лиш воно .
Коли Ти стукав і стояв біля моїх “дверей”,
Не відчиняла довго, я не знала хто до мене йде .
Відчула голос серцем я своїм,
З сльозами радості впустила Тебе в “дім”.
І голос Твій лунає у мені,
І я горю, горю немов в вогні,
Голос любові, радості, тепла,
Щаслива я, що все ж Тебе знайшла.
Шукала я Тебе так довго і давно,
Шукала світла і не бачила його,
Шукала сонце – бігла на ліхтар,
І в той же час отримала удар.
Знову ходила навмання в пітьмі,
Та на міраж вже не хотілось йти мені,
Я вірила – Ти поряд -, але як ?
Не помилитися, а знать Твоє ім'я.
І зазвучав Твій голос з висоти,
Тепер я знаю, знаю це вже Ти,
І заридала з радості душа моя,
Ти тут зі мною і не загубилась я.
Твій голос рідний у мені бринить,
То лагідно, то ніжно струменить,
Він все моє єство заполоня,
Любов є Бог – оце Твоє ім'я.
Любив мене постійно все життя,
Учив мене і на дорогу вірну направляв,
І лише зараз зрозуміла я -,
Не пасербиця - донька я твоя.
Прости мене, прости мій гріх молю,
Коханий , Отче, я Тебе люблю,
Прости мене, як сина блудного - прости,
Прости, Отець Небесний, й гріх мій відпусти.