Загадка планети Земля

Деталі

Категорія: Ми і Всесвіт

Опубліковано: П'ятниця, 28 червня 2013, 14:23

Перегляди: 7868

Як мудро і старанно Творець подбав про неї і про всіх земних істот, які населяють її. «Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість. Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські. Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?» (Йов, 12: 7-9).

Серед безлічі галактик, що входять до складу туманності Андромеди, знаходиться наша галактика, яка складається з сотень мільйонів зірок. Серед цих мільйонів зірок знаходиться наше Сонце з дев'ятьма планетами Сонячної системи, а з насеред них і наша Земля. Уявіть тепер себе на цій Землі. Подивіться, яке незначне місце на Землі займає людина, і ви зрозумієте: що таке людина. Великий мислитель Паскаль писав: «Коли я розмірковую про ту нікчемну площу, яку я займаю, і коли я бачу безмежні простори, загублені в недослідженому Космосі, простори, невідомі мені, і яким я невідомий, я дивуюся, що бачу себе тут, а не в іншому місці світобудови. Хто мене сюди закинув? За наказом Кого це місце і цей час були мені призначені?»

З дев'яти планет Сонячної системи Земля, і тільки Земля, перебуває в такому положенні і на такій відстані від Сонця, за яких можливе життя у тих його проявах, які ми спостерігаємо нині.

Для того щоб життя на Землі було можливе, слід було врахувати багато факторів, багато передбачити: Визначити точні розміри Землі, її вагу, відстань від Сонця, достатність світла, регулярну подачу тепла, розподіл води, тривалість пір року; ночі і дня, атмосферу , зрошення Землі та багато іншого.

Ми живемо на Землі ніби на дні повітряного океану глибиною 320 км. Цим повітряним океаном є земна атмосфера, яка відокремлює нас від стратосфери і решти Космосу. Питається; коли і звідки взявся такий солідний пояс атмосфери над поверхнею Землі? Вище починається безповітряний простір, в якому людина задихається як риба, витягнута з води.

На це питання деякі підручники природознавства відповідають дуже просто: «Колись навколо Землі не було атмосфери, потім вона з'явилася. Разом з атмосферою утворилися моря і океани »... Просто так зрозуміло! Чи не так? Насправді поява атмосфери на Земл донині залишається для вчених нерозв'язною загадкою. Єдине пояснення, яке ці псевдовчені здатні запропонувати нам, зводиться до короткої фрази: «Все виникло саме собою» ... або «Атмосфера створена природою» ...

Земною атмосферою ми дихаємо. Вона рятує нашу планету від падіння на її поверхню незліченних метеоритів, які не долітають до Землі, тому що при падінні на Землю згоряють в атмосфері. Вчені говорять, що якби атмосфера Землі була більш розрідженою, метеорити, які падають зі швидкістю від 10 до 65 км на секунду, досягали б Землі і спалювали на своєму шляху все те, що піддається горінню. Крім того, атмосфера оберігає нас від убивчих для всіх земних створінь космічних променів і сонячного випромінення. Яка ж «природа» здатна була передбачити цю нагальну потребу планети і задовольнити її?

Яка «природа» здійснила необхідні математичні та хімічні розрахунки і встановила з абсолютною точністю пропорцію повітря, яке складається з 78% азоту, 21% кисню та 1% інших необхідних для нашого дихання газів? Коли і Хто саме наказав повітрю самоутворюватися в такій точній пропорції? Наукою доведно, що якби частка кисню в повітрі була не 21%, а 50%, то все, що може горіти, миттєво спалахнуло б, а блискавка, яка вдарила у дерево, спопелила б цілий ліс. З іншого боку, якби частка кисню була б 10%, то ми не мали б жодного уявлення про вогонь. При такій низькій пропорції кисню вогонь неможливий. І ще: якби на Землі не було кисню, то не було б і життя, а якби з атмосфери був вилучений азот - все живе померло б. «Природа», здатна на встановлення атмосферних пропорцій і законів, воістину, повинна володіти Божественним розумом.

Відповідаючи на питання: звідки з'явилася атмосфера, і хто встановив пропорцію повітря, французький вчений Реймон Дюбуа чесно відповідає: «Не знаємо, і знати ніколи не будемо!».

Ось до якої безнадії і безвиході приходять вчені люди, які не бажають довіритися Слову Божому, Біблії, де ясно сказано: «Бог твердь учинив… І назвав Бог твердь Небо» (Буття, 1:7,8) Старослов’янське «твердь» означає «небосхил» або «атмосферу». Показово те, що Бог назвав повітря «твердю» тобто чимось солідним, твердим. До речі, Біблія розрізняє два види «тверді»: - «твердь земна», яка з'явилася після того, як Бог відділив воду від суші, і «твердь небесна», що з'явилася після того, як Бог відділив атмосферу Землі від стратосфери Космосу.

Чому ж Біблія говорить про атмосферу, або «твердь», як про щось солідне? Яка ж тут солідність, - скажуть деякі. На це можна авторитетно відповісти - дуже велика!

У свій час вчені зацікавилися важливим питанням: чи має вагу повітря? Після багатьох ретельних експериментів вченими було доведено, що повітря невагоме. Це «відкриття» науки увійшло в підручники і навіть послужило для вчених приводом до знущань над Біблією, яка згадує про те, що Бог «чинив вагу вітрові» ... (Йов, 28:25).

Факт невагомості повітря був визнаний і підтверджений навіть такими світилами науки, як Галілей і Коперник. На жаль, обидва вони померли, переконані у правоті свого погляду, бо хибність цієї теорії була доведена тільки учнем Галілея, відомим італійським вченим Торічеллі. Він перший відкрив і продемонстрував закон тиску атмосфери, що призвело до справжньої революції в усіх галузях механіки та у промисловості, спричинило безліч винаходів. Тиску атмосфери або вагомості повітря ніхто вже не заперечує, але Хто, як не Творець, міг встановити вагу повітря, надати атмосфері таку величезну могутність?

Завдяки цій вагомості Біблія говорить про земну атмосферу як про «покров» або одяг Землі: «Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання» (Іс. 40:22). І дійсно, чим є атмосферний пояс Землі, товщина якого всього 320 км, як не тонкою тканиною, порівняно з товщею безповітряного простору у безмежжі всесвіту?

Більше того, Творець Землі не тільки «чинив вагу вітру», а й «а воду утворював мірою». (Йов, 28:25). Присутність вологи у повітрі теж вказує на передбачливість Творця. Волога піднімається з океанів, річок і озер, але коли її концентрація у повітрі перевищує граничну межу, випадає на Землю у вигляді дощу, роси, снігу тощо. Про користь вологи у повітрі можна говорити довго. Без вологи і пов'язаного з нею зрошення наша планета перетворилася б на мертву пустелю з поверхнею схожою на поверхню Місяця. Але Земля ніколи не перетвориться на пустелю, тому що Бог «хмари поклав… за одіж йому, а імлу за його пелюшки» (Йов, 38:9).

Творець Землі повинен був мудро визначити її розмір та вагу, а також точно виміряти її орбіту і сформувати земну кулю в її чудову форму. Вчені визнають, що нахил земної осі до екліптики (до великого кола небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця) і швидкість обертання Землі слід вважати чудом, бо іншого пояснення немає і не може бути,. Завдяки екліптиці Земля обертається навколо своєї осі і Сонця, повертається то південною, то північною стороною і таким чином відбувається чергування пір року, дня і ночі. Без такого нахилу Землі і без її обертання життя на Землі була б неможливе, бо на Землі панувала б або вічна ніч, або вічний день, вічна спека або вічний холод. Хто, крім Бога, міг передбачити все це і створити таке «екліптичне диво»?

Вчені також кажуть, що якби Земля була вдвічі менш за вагою і розміром, то повітря на ній було б настільки легким, що люди та інші живі створіння втратили б рівновагу і не могли б нормально існувати на Землі.

Якби вага Землі була менша, тоді з кожним новим обертом навколо Сонця вона б віддалялася від нього і, зрештою, загубилася б у безмежному просторі Всесвіту.

Навпаки, якщо б вага Землі був більша, тоді вона з кожним обертом неухильно наближалася би до Сонця, і в результаті впала б на його розпечену поверхню.

Сонце і Землю можна порівняти як горошину і кавун. Тому якщо б ця горошинка раптом упала на кавун, Всесвіт не помітилв би зникнення Землі, горіння якої на поверхні Сонця тривало б менше хвилини.

Якби Земля знаходилася ближче до Сонця, то все, що знаходиться на ній, згоріло б, а якби вона була трохи далі, то перетворилася б на вічний льодовик. Однак подібні можливості і припущення виключаються тільки тому, що Бог «основи її положив… поклав камінь наріжний її»... (Йов, 38:5,6).

Будь-яка людина, котра намагається зрозуміти незбагненні чудеса влаштуваня всесвіту і продовжує відкидати всемогутнього Бога, виявляє або свою нездатність логічно мислити, або своє безнадійне неуцтвоство.Неможливоспостерігати надприродні діяння Божі і не захоплюватися ними, і не визнати, що: «Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!» (Йов, 9:10).

Розгланемо таке явище, як рух планети, на якій ми живемо. Ми часто не замислюємося, що Земля не перебуває в нерухомому стані на одному і тому ж місці. Вона, а разом з нею і ми, здійснює подорож в трьох напрямках. Планета обертається навколо своєї осі і ми безупинно рухаємося разом з нею зі швидкістю 1600 км на годину. Обертаючись навколо Сонця, ми летимо зі швидкістю 30,5 км на секунду (або 800 900 мільйонів км на добу). І, нарешті, перебуваючи в хороводі усіх планет Сонячної системи, ми мчимо з нашим Сонцем і всією нашою галактикою в безмежному просторі Всесвіту, роблячи по 21 км в секунду. Люди не вірять у чудеса, а як назвати це доведене наукою явище?

Слід додати, що, здійснюючи таку подорож і несучи на собі вагу гір, пустель, океанів, річок і озер, всі живі створіння і людство, Земля тримається навіть не на повітрі, а на якомусь незрозумілому для вчених безповітряному просторі. Біблія говорить, що Бог «повісив Землю ні на чому ...» (Йов, 26:7 ). Отже, ми здійснюємо наш складний і безперервне подорож в трьох напрямках «ні на чому»!

Розповідають про те, що на одному антирелігійному диспуті проповідник цитував наведений вище вірш і запропонував своєму опонентові-безбожнику спробувати в присутності всіх присутніх, повісити хоча б свою власний капелюх «ні на чому» ... Пропозиція це здалося слухачам настільки абсурдним, що викликало вибух сміху і вкрай збентежило безбожника.

Вчені говорять, що Земля тримається завдяки «закону тяжіння» і що цьому закону підпорядкований уесь Всесвіт.

Але що таке закон тяжіння?

На це питання вчені відповідають: закон тяжіння - це властивість притягатися, яка існує між окремими частинами матерії.

Запитаємо вчених, що таке «притягатися»? Слово «притягання» - лише синонім слова «тяжіння» і тому нічого нам не пояснює.

Хто ввів цей закон у Всесвіті, як довго, протягом якого періоду він здатний поширювати свою благодатну дію?

Ісаак Ньютон перший виявив існування цього закону в природі, але ні він, ні ніхто інший не змогли і досі пояснити таємничого походження цього закону, та й усіх законів природи взагалі.

Яким чином один світ притягається іншим світом і, при тому на відстані, яка не піддається ніякому математичному обліку та визначенням? У сучасної науки немає належної відповіді а це питання. Один сучасний передовий учений сказав: «Ми знаємо багато чого про закон тяжіння, але про силу тяжіння і про те, звідки з'явилася ця сила, ми не знаємо абсолютно нічого». Вчені усвідомлюють, що навіть сама сила тяжіння не може служити якимось доказом, бо вона сама потребує пояснення джерела і причини свого виникнення.

Рух, тяжіння, енергія та багато іншого - нерозв'язні для науки таємниці. Неможливо зрозуміти: як численні небесні тіла можуть рухають самих себе? Коли вони почали рухатися? Хто дав їм перший поштовх, який почав цей рух? Адже відомо, що жоден неживий предмет зрушить зі свого місця без зовнішнього впливу. Щоб привести неживий предмет в рух, хтось ззовні повинен про це подбати, і якщо предмет цей продовжує рухатися, то хтось повинен продовжувати його рухати.

Всі вчені світу одностайні в тому, що наші и годинники – неточні, вони повинні перевірятися за головними годиннками обсерваторій, а годинники самих обсерваторій повинні перевірятися за рухом небесних тіл, що обертаються з точністю до однієї секунди. Вчені не заперечують також, що у кожного годинникового механізму був свій механік, годинниковий майстер, але коли запитаєш вчених, хто змайстрував величні і точні Небесні Годинники, вони наївно відповідають: «самі себе змайстрували, самі себе пустили вхід і з тих пітого ччасу йдуть без зупинки і перебоїв »... Де ж тут логіка, панове?

Ми переконуємося в тому, що за кожним виданим людьми законом стоїть вираження тієї чи іншої людської волі, а за кожним Богом встановленим законом стоїть Воля Божа. За кожним законом стоїть законодавець. За кожним законом природи стоїть Творець природи і ніхто інший, бо за словом Божим: Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити.» (Як., 4:12).

Розумна людина не може погодитися з передумовою вчених-матеріалістів про сліпий випадок, який створив Всесвіт і все підпорядкував мудрим законам природи. Таку сліпу передумову розумна людина знаходить образливою для свого інтелекту. Допустити, що Всесвіт, який є гігантським механізмом вражаючої точності, з'явився сам собою, значить вірити не в чудо, якого вчені бояться, а вірити в явний абсурд.

Ми говоримо про те, що Бог явив Себе людям особливим чином у створенні Землі. Згадаймо ще про одну Його турботу про нас. Згадаймо, що на Землі ми маємо тільки 30% суші, а 70% земної поверхні вкрито водою, яка непридатна для пиття. Творець Землі передбачив і цю важливу потребу. Він створив прісну воду, без якої людина і земні створіння не могли б існувати.

Як Бог це зробив?

Бог влаштував гігантську і могутню лабораторію з очищення від солі морської води. Бог створив чудо, дія якого не припияке працює до сьогоднішнього дня. Відомо, що вода в 800 разів важча за повітря і для того, щоб підняти воду в повітря і тримати її там, а згодом пролити її дощем на Землю, потрібно порушити закон тяжіння. Статистика говорить, що кожну секунду на Землю падає 16 мільйонів тонн прісної води і що така ж приблизно кількість води має бути підняте в повітря з морів, озер, річок та інших водних вмістищ і вологих місвмістилищ. На наш подив, вся піднята вгору вода перетворюється в очищену, свіжу, повноцінну прісну воду, придатну для пиття, зрошення та безлічі інших потреб.

Коли ж Бог винайшов і привів у дію цю складну систему постачання Землі прісною водою? Біблія говорить, що це сталося задовго до створення людини, коли Бог не створив ще чого: «І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. 6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. 7»... (Бут., 2:5,6).

Нам здається іноді, що людство настільки далеко пішло шляхом наукових досягнень, щонезабаром абсолютно все на світі буде пояснене наукою і розшифроване, а насправді наука все ще безпорадна перед безліччю нерозгаданих таємниць світобудови. Наука все ще не знає що таке матерія, енергія, рух, простір, життя, смерть, світло та безліч інших Божих чудес у природі. Вчені ще не знайшли пояснення походження Сонячної системи. Звідки з'явилися дев'ять планет, що обертаються зі своїми супутниками навколо Сонця?

Ще недавно, наука тріумфувала свою чергову фальшиву перемогу, доводячи, що всі планети Сонячної системи є нічим іншим, як великими брилами матерії, що відірвалися від Сонця, але відцентровою силою утрималися біля нього, залишилися на своїх орбітах і поступово охололи

Незабаром, однак, з'ясувалося, що планета Сатурн обертається в напрямку протилежному всім іншим планетам Сонячної системи; Нептун обертається навколо своєї осі у зворотному напрямку, Венера обертається навколо Сонця в зворотному напрямку, так що Сонце на Венері сходить на заході, а заходить на сході. Уран обертається у зворотному напрямку і не вертикально, як інші планети, а «лежачи на боці». Таким чином, наукові відкриття закінчилися розчаруванням.

За останні два століття вченими були висунуті різні гіпотези походження Сонячної системи. Але у міру того, як здобувалися додаткові відомості та матеріали, ці гіпотези були спростовані і замінені новими гіпотезами. Гіпотези Канта, Лапласа, Джинса, Шмідта та інших вчених входили навіть у підручники, а пізніше їх звідти вилучали.

За теорією Шмідта, Земля утворилася з холодних речовин, що складали газопилову хмару Але як тоді пояснити високу температуру земних надр, вулканічні виверження тощо? На це питання Шмідт і його колеги відповідають так: «Земля утворилася з холодної матерії (холодної пилової речовини), але вона відразу ж після свого утворення почала нагріватися» Як просто! Чи не так?

Після такого простого пояснення автор радянського підручника робить наступний висновок: «Таким чином, гіпотеза Шмідта природно пояснює багато властивостей Сонячної системи. Проте залишаються ще нез'ясовані питання. Незрозумілим є, наприклад, питання походження Місяця та його вага»...

«У світлі цих та інших наукових даних, - продовжує упорядник підручника, - нині можна вважати доведеним, що Земля та інші планети утворилися з таких самих холодних газопилових хмар, про які говорить Шмідт. Він показав, що будь-які припущення про стан речовини, з якої утворилися планети, не дозволяють вивести основні властивості Сонячної системи ... Спірним залишається питання про походження газопилової хмари. Шмідт вважає, що ця хмара була захоплена Сонцем при особливих умовах, в яких Сонце перебувало кілька мільярдів років тому. Однак багато вчених схиляються до припущення, що Сонце і хмара утворилися спільно з частини якоїсь туманності », - закінчує упорядник цього підручника.

На нашу думку, для такого «наукового обгрунтування» походження сонячної системи немає ніякої потреби бути «вченим», бо після всіх виголошених гучних, але порожніх «наукових» теорій, питання: звідки з'явився Всесвіт? Як і коли утворилася Сонячна система? Хто створив туманність, з якої виникла, за словами вчених, Землята інші планети? Ці питання залишаються без відповіді.

Після багатьох років наукових пошуків сьогодні справжня наукова думка про походження Землі та Сонячної системи знаходиться в повній узгодженості з першими главами Біблії, що оповідають людству про буття Всемогутнього Бога і Його творчість. Знаменитий астроном Гершель, сказав: «Всі наукові відкриття допущені, ймовірно, з однією метою, а саме, - підтвердити те Божественне одкровення, яке дане нам у Біблії» ...