АБОРТ - ЦЕ СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ, ЧИ ПРОБЛЕМА ЖІНКИ?

Деталі

Категорія: Спільнота

Опубліковано: Субота, 22 травня 2010, 15:43

Перегляди: 3991

Аборт - це переривання вагітності. Як легко й просто нам це вимовляти, та насправді - це не так просто й неоднозначно. Аборт - проблема сучасного суспільства. І думки з цього питання розділились, з одного боку - це планування сім'ї, а, з іншого - це вбивство.

Ми не будемо заглиблюватись й зупинятися на медичних аспектах цієї операції і її шкоди для здоров'я самої жінки. Ми розглянемо це явище з духовного й соціального боку.

Церква твердо стоїть на позиції, що аборт - це вбивство ненародженої дитини. Душа - це є суть людини. Зачаття наступає лише тоді, коли посилається на землю душа.

Невже у когось підніметься рука просто так убити дитину (будь-якого віку), бо її не хочуть мати? Звичайно, ж ні, бо це - злочин, який підпадає під кримінальну відповідальність і йде в розріз із нормами моралі. Тобто - це аморально. Чому ж саме жінка так легко приймає рішення зробити аборт, посилаючись на будь-які причини і, вважаючи себе повновладною власницею цього крихітного тендітного і такого загадкового створіння.

Ні для кого не секрет, що людина не просто біологічний організм, це складний симбіоз, тобто об'єднання в одному як мінімум трьох складових: фізичного тіла, душі і духу. Це все доведено матеріалістичною наукою. Навіть вагу душі змогли встановити. Ці складові настільки взаємно з'єднані, що розділити їх неможливо, принаймні за життя. При заплідненні яйцеклітини починається процес її поділу, тобто росту й розвитку організму. Це свята святих - це таїнство зародження самого життя. Це таїнство не підвладне самій матері, воно відбувається поза її волею й бажанням.

Про те, що людина починає своє земне життя із зачаття написано ще у Ведах 5000 років тому. Народи Сходу теж вважають початок життя людини на Землі з моменту зачаття.

Після дослідження генетиками спадкового матеріалу людини вчені прийшли до загальної думки: життя людини починається з моменту зачаття. Саме в цей момент закладаються такі риси людини як стать, колір очей, волосся, шкіри, тенденція до високого або низького росту, міцного здоров'я або схильність до певних хвороб, інтелект, таланти і так далі. Цей набір із 46 хромосом, що є в першій клітині дитини буде супроводжувати людину все її життя і міститися в кожній клітині її тіла, забезпечуючи точну роботу всіх систем організму. З моменту зачаття, коли з'єднуються 2 клітини (матері й батька) уже є душа, нова людина! Це висновки вчених.

Зважаючи на це переривання вагітності будь-якого строку є справжнє вбивство. Використання контрацептивних засобів попередження вагітності теж є переривання цієї вагітності лише на дуже ранніх строках. І це теж убивство.

Зародок має весь спектр відчуттів людини. Почуття страху йому теж відомо, а особливо коли мова йде про його власне існування. Підтвердженням цьому є документальний фільм "Німий крик", в якому показано вбивство дитини у лоні матері на десятому тижні життя. Його автор Б. Нетенсон, лікар із США. Це не надуманий фільм жахів, а той справжній жах, який існує поруч нас і на який ми не звертаємо уваги або не хочемо звертати.

Хіба можна описати той страх, біль і муки, які відчуває в момент аборту це крихітне створіння, коли страшні сталеві інструменти ріжуть і рвуть його на куски.

Людина є мікроскопічно малою духовною частинкою великого Всесвіту, який постійно змінюється і розвивається за законами гармонії, рівноваги й справедливості. Ці закони діють і відносно людини і обумовлюють її місце і роль у цьому єдиному живому організмі. У Всесвіті нічого не буває випадковим, бо все відбувається з Вищої волі і підпорядковано вищим законам. Тому і зачаття людини не буває випадковим. Якщо є доцільність приходу людини в цей світ, то і відбувається зачаття.

Зародження життя - це велике таїнство, воно не підпорядковане нашим бажанням і нашій волі, воно підпорядковане лише вищим законам буття. Майбутнє людське життя зароджується в лоні жінки. Саме тут відбувається об'єднання матерії і Духа, тіла і душі, матеріального і духовного, енергії Землі й Неба, земної матерії і чистої Божої енергії. Жінка дає дитині лише яйцеклітину, і тому не є повновладною власницею дитини. І з моменту зачаття плід - це самостійний живий організм, який живе і розвивається самостійно, отримуючи лише живлення від матері і використовуючи її тіло, як вмістилище й захист до пори свого достатнього розвитку та на період адаптації на планеті Земля.

Згідно з ученнями різних релігій душа дарується людині від Бога і вселяється у фізичне тіло, тому переривання вагітності Церква вважає найтяжчим гріхом і цей гріх не відпускається.

Людина приходить у світ не просто так, бо душа її приходить на землю з певною духовною місією. І свята місія людини - це розвиток і вдосконалення себе, як особистості, збереження життя на Землі, розвиток і вдосконалення суспільства, розквіт самої планети Земля і гармонійний розвиток усього Всесвіту. Кожна нація теж має свою власну місію для розвитку й удосконалення нашої планети. Таку духовну і святу місію має і наша українська нація. Для її розвитку й виконання цього завдання і посилаються нові душі, а ми їх знищуємо, не розуміючи яку наносимо шкоду. Ми нищимо той важливий потенціал нашої нації - її генофонд, саме те джерело, яке дасть нам і ріст, і розвиток, і еліксир, і бальзам від усіх хвороб самого суспільства.

Так, людина приходить у світ із певним завданням. Дуже важливо знати, що від місця зачаття і залежать ці завдання. Коли людина покидає місце свого народження, то душа терпить страшні муки, бо не має змоги виконувати свою місію. Ось вам і пояснення, що таке ностальгія - це хвороба душі від неможливості виконання свого призначення. Тому так і рвуться старенькі емігранти хоча б померти на рідній землі.

Отже, усі зачаті діти в Україні несуть в собі завдання по розвитку й розквіту саме цієї землі, саме цієї спільноти людей. Ось чому - все це і називається генофондом - нашим національним скарбом. А ми, здійснюючи аборти - вбивство ненароджених дітей, планомірно знищуємо ті дари, що посилаються нам від Бога, з великої милості і любові до нас нерозумних і темних, ми їх відкидаємо і планомірно знищуємо генофонд нації і саму українську націю.

А втрати величезні. За рік в Україні робиться до 450 тисяч абортів і це тільки офіційні дані. За 15 років незалежності ця цифра сягнула 6 мільйонів 750 тисяч. І вона рівна втратам за час голодомору 32-33 років. Вдумайтесь, ми втратили майже 7 мільйонів наших співгромадян не в роки війни, не в роки голоду, а в роки духовного занепаду. А якщо додати ще той факт, що через зроблені аборти велика кількість жінок не може більше мати дітей, то це справжній геноцид, який ми творимо своїми руками. І з цього виходить, що найбільші вороги для нас - ми самі. То чи варто бідкатись за демографічну ситуацію і шукати когось винного? Ось той потенціал, ось той резерв, що може розв'язати проблему. Потрібно лише повернутись лицем до проблем сім'ї, матерів і дітей.

По законах гармонії, рівноваги й справедливості, за якими розвивається Всесвіт, за все треба платити. І ми розплачуємось ще за життя і за страшні гріхи вбивства ненароджених дітей, і за те, що не хочемо їх мати і всіляко намагаємось цей процес попередити - це безпліддя, просто перестають надходити душі до цієї нації і вона зникає. Чи хочемо ми такого для своєї української нації? Ні! Тому, замислившись, починаємо діяти й рятувати нашу націю, поки ще не пізно.

Кожному члену суспільства потрібно усвідомити, ким насправді є людина, її місце і роль в сім'ї, в розвитку суспільства, планети Земля й Всесвіту.

Необхідно змінити суспільну думку на те, ким є для суспільства кожна народжена дитина.

Потрібно змінити суспільне відношення до жінки-матері, підняти її статус як носія життя і як джерела існування самого суспільства. Якщо засохне джерело, то загине саме суспільство. Суспільство повинно повернутись лицем до проблем жінок, а особливо матерів і створити всі умови для щасливого материнства.

У підростаючого покоління потрібно формувати гідне ставлення до жінки, матері, дитини і їх ролі в розвитку самого суспільства. Потрібно наших молодих співгромадян інформувати про всю повномасштабну шкоду абортів і їхні наслідки.

Потрібно сформувати в суспільстві й статус ненародженої людини - її зародка, закласти законодавчу базу по її захисту й захисту самого генофонду нації, бо запозичений генофонд призведе до руйнації й знищення генофонду української нації.

З усього поданого вище стає зрозумілим, що аборт - це не проблема самої жінки, аборт - це соціальне явище і суспільна глобальна біда, тому з цією бідою повинно боротись саме суспільство. Приклад наш сусід Польща.

Уся світова спільнота уже піднялася проти такого антигуманного, антилюдяного і аморального явища. Усього у світі аборти заборонено у 114 країнах, серед яких і наш сусід - Польща. До заборони абортів у Польщі було близько 600 тисяч штучних переривань вагітності на рік, а після затвердження відповідної постанови ця цифра зменшилася до 700 абортів на рік. Результат же - процвітання й розвиток самої країни.

Україна, на жаль, не має єдиної державної програми по боротьбі з абортами. А той стан з абортами в Україні, що склався, потребує негайної її розробки.

І боротися потрібно не стільки з абортами, скільки потрібно вести боротьбу по попередженню небажаної вагітності, яка і є причиною аборту. Важливу роль при цьому відіграє рівень духовності нації. Чим більш високодуховне суспільство, тим вищий рівень моралі, культури і конкретно статевої культури, тим більш відповідально й усвідомлено люди відносяться до зачаття й вагітності.

Молодь - це майбутні батьки, тому саме з ними необхідно вести особливу роботу по попередженню вагітності й абортів. І чим раніше буде доведено до них знання істин про аборт і його наслідки, тим менший ризик подальшого зростання кількості таких операцій, як аборт.

Програма боротьби з абортами повинна бути відображена в будь-якому проекті по відродженню України і стати повноправною складовою цих державних проектів, бо без збереження самої нації, її генофонду не буде мати сенс жоден проект.

Мільйони жінок ідуть на цю страшну операцію, не маючи ніякого бодай найменшого уявлення про повномасштабні й глобальні наслідки цієї біди. Просвітницька робота в цьому питанні може принести свої вагомі результати. В цьому повинні бути зацікавлені всі інституції нашої країни, як громадські, так і державні.

Ми закликаэмо до співпраці всіх, кому не байдуже майбутнє України і майбутнє української нації.

Ми уже є в цьому світі, то ж не позбавляймо цього шансу прийти іншим, можливо саме їх потребує сучасне суспільство, можливо саме вони є той еліксир зцілення, якого потребує наша планета Земля.