МОЯ ЛЮБОВ ДО ГОСПОДА МОГО
- Деталі
- Категорія: Галина Бондаренко
- Опубліковано: Субота, 20 липня 2013, 15:18
- Перегляди: 2176
Щастя так і ллється через край,
Почуття не можу стримать я,
Любий Отче, я Тебе люблю,
Нерозумна донечка твоя.
Як мені було без Тебе важко жить,
І здавалось не живу – це сон,
Ось прокинусь й зникнуть страхи всі,
Сон страшний примарився мені.
Але ні, не сон, а дійсність це,
Почала Тебе шукать, молить Тебе.
Ти почув, бо поруч був завжди,
Ти зберіг мене від лютої біди.
Бережеш й беріг душу мою,
Щоб її я не занапастила,
Завжди чув Ти, Отче, голос мій,
Як ридала я і безкінечно голосила.
Та прохання і ридання марно не пройшли,
Ти привів мене до Світла, Отче!
Світло це в людській подобі є,
Рідне світло, рідні в нього очі.
Я дивлюсь в ті очі й бачу там,
Бачу я Тебе, Любов безкраю,
І щаслива безкінечно я,...
Що любов Твою у серці маю.