1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

МОЯ ЛЮБОВ ДО ГОСПОДА МОГО

 

Щастя так і ллється через край,

Почуття не можу стримать я,

Любий Отче, я Тебе люблю,

Нерозумна донечка твоя.

Як мені було без Тебе важко жить,

І здавалось не живу – це сон,

Ось прокинусь й зникнуть страхи всі,

Сон страшний примарився мені.

Але ні, не сон, а дійсність це,

Почала Тебе шукать, молить Тебе.

Ти почув, бо поруч був завжди,

Ти зберіг мене від лютої біди.

Бережеш й беріг душу мою,

Щоб її я не занапастила,

Завжди чув Ти, Отче, голос мій,

Як ридала я і безкінечно голосила.

Та прохання і ридання марно не пройшли,

Ти привів мене до Світла, Отче!

Світло це в людській подобі є,

Рідне світло, рідні в нього очі.

Я дивлюсь в ті очі й бачу там,

Бачу я Тебе, Любов безкраю,

І щаслива безкінечно я,...

Що любов Твою у серці маю.