Список світової спадщини ЮНЕСКО поповнився новими об’єктами в Україні

Деталі

Категорія: Світ

Опубліковано: Четвер, 27 червня 2013, 14:51

Перегляди: 3300

Попри невиконання Україною попередніх рекомендацій щодо збереження культурних пам’яток Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) таки внесла нові українські об’єкти до Списку всесвітньої спадщини. Це – дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі, а також Херсонес Таврійський у Криму.

Таке рішення ухвалили наприкінці минулого тижня делегати організації на засіданні в Камбоджі.

Карпатські церкви внесено до списку як один об’єкт. Він нараховує 16 церков, вісім з яких розміщені в Україні і вісім – у Польщі.

До української частини пам’яток належать дерев’яні церкви Закарпатської, Івано-Франківської і Львівської областей.

Херсонеське городище в Криму (Севастополь) – руїни античного міста, яке існувало з V ст. до н.е. по XIV ст. н.е.

«Скорочений» список

Тож тепер у Списку всесвітньої спадщини значаться такі українські культурні та природні пам’ятки: Собор святої Софії в Києві з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра, Ансамбль історичного центру Львова, геодезичний пункт «Дуга Струве», Букові праліси Карпат, Резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів у Чернівцях, Херсонес Таврійський у Криму та дерев’яні церкви Карпатського регіону.

– Це ледь не найменша кількість об’єктів, внесених до списку в порівнянні з іншими європейськими країнами, хоча таких пам’яток в Україні більше сотні, – констатує голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини парламентського Комітету з питань культури і духовності, депутат фракції «Батьківщина» Олександр Бригинець.

Важіль впливу

За його словами, ЮНЕСКО неохоче вносить українські об’єкти через те, що таким чином хоче домогтися від української влади належного збереження тих, що вже є в цьому списку. «Неохоче включення наших пам’яток у список ЮНЕСКО – це важіль впливу, аби українська влада повернулася “фейсом” до культури і її збереження», – прокоментував Бригинець Deutsche Welle. Як відомо, в попередньому списку кандидатів ще з 1989 року перебувають одинадцять об’єктів, які ЮНЕСКО не поспішає брати під свою опіку. За словами Бригинця, визнаючи пам’ятку, організація сподівається на паритетний її захист. Натомість українська сторона лише «імітує діяльність і опіку» культурних об’єктів.

Суворе попередження

Як відомо, в ЮНЕСКО неодноразово звертали увагу на проблему із забудовою Софії Київської і Києво-Печерської лаври. У квітні в Києві працювала моніторингова комісія експертів, яка оглядала забудову буферних зон цих пам’яток і на останньому засіданні в Камбоджі заявила, що Україна систематично не виконує рекомендації стосовно охорони.

Рекомендації фахівців

Цього разу в ЮНЕСКО рекомендували Україні до кінця року ухвалити новий закон про культурну спадщину, в якому описувалися б поняття буферних зон, а також об’єднати буферні зони заповідників і ввести в них мораторій на нові забудови, ухвалити генплан Києва, а також підготувати план реконструкції Варязьких печер. Водночас експерти організації залишили ці комплекси у Списку всесвітньої спадщини, яким через забудову буферних зон загрожувало виключення. «На сьогодні це питання зняте і, дай Боже, навічно, більше його не порушуватимуть», – повідомив міністр культури України Леонід Новохатько.

На користь чи на шкоду?

Однак представник громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Тимур Ібраімов упевнений, що рішення ЮНЕСКО не виключати зі списку Софію Київську та Києво-Печерську лавру та внесення нового об’єкта – радше аванс українській владі. «Із забудовою історичних і культурних пам’яток у Києві нічого не змінюється. Ситуація тільки погіршується. Там як будували, так і будують», – сказав Ібраімов.

Ініціатор руху «Дамо раду Києву» Ігор Луценко переконаний, що українські чиновники не зацікавлені в максимальній кількості представлених у списку ЮНЕСКО українських пам’яток, тому й гальмують цей процес. «Наприклад, Андріївська церква, що в Києві на Подолі, вже давно є претендентом на позицію в Списку всесвітньої спадщини. Якби туди її внесли, то чиновники не могли б продавати землю навколо неї для забудови. А так вони успішно все розпродають», – стверджує Луценко.

Туристам на радість

А туристичні компанії радіють, що попри проблеми в Україні побільшало пам’яток, що охороняються ЮНЕСКО. Туроператори сподіваються на збільшення туристів, які захочуть відвідати Карпатський регіон для ознайомлення з дерев’яними церквами Карпат. «Є навіть такий тренд – туристи, які їздять виключно дивитися на пам’ятки, котрі є у списку ЮНЕСКО», – зауважила прес-секретар Асоціації лідерів турбізнесу України Юлія Олійник.

Заматеріалами Deutsche Welle і BBC World Service