ВИСТУП НА IV ВСЕСВІНЕМУ ФОРУМІ УКРАЇНЦІВ: "АБОРТ - ЦЕ СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ, ЧИ ПРОБЛЕМА ЖІНКИ?"
- Деталі
- Категорія: Спільнота
- Опубліковано: Субота, 19 серпня 2006, 01:06
- Перегляди: 2281
Доброго дня вельмишановне зібрання, доброго дня українська громада. Я маю честь представляти громадську організацію "Істинно Соборну Українську Спільноту". Спільнота створена людьми, яким не байдуже майбутнє України, її подальший духовний розвиток і процвітання. Наша місія - сприяти духовній еволюції суспільства через відродження духовної свідомості кожної особистості. Одним з напрямків нашої роботи є боротьба з протиприродним, страшним і аморальним явищем, як переривання життя ненародженої людини операцією аборту.
Аборт - це переривання вагітності. Як легко й просто нам це вимовить, та насправді - це не так просто й однозначно. Це проблема сучасного суспільства. Думки з цього питання розділились, з одного боку - це планування сім'ї, а, з іншого - це вбивство.
Ми не будемо заглиблюватись й зупинятися на медичних аспектах цієї операції і її шкоди для здоров'я самої жінки. Ми розглянемо це явище з духовного й соціального боку.
Церква твердо стоїть на позиції, що аборт - це вбивство ненародженої дитини. Душа - це є суть людини. Зачаття наступає лише тоді, коли посилається на землю душа.
Невже у когось підніметься рука просто так убити дитину (будь-якого віку), бо її не хочуть мати. Звичайно, ж ні, бо це - злочин, який підпадає під кримінальну відповідальність і йде в розріз із нормами моралі. Тобто - це аморально. Чому ж саме жінка так легко приймає рішення зробити аборт, посилаючись на будь-які причини і, вважаючи себе повновладною власницею цього крихітного тендітного і такого загадкового створіння.
Ні для кого не секрет, що людина не просто біологічний організм, це складний симбіоз, тобто об'єднання в одному як мінімум трьох складових: фізичного тіла, душі і духу. Це все доведено матеріалістичною наукою. Навіть вагу душі змогли встановити. Ці складові настільки взаємно з'єднані, що розділити їх неможливо, принаймні за життя. При заплідненні яйцеклітини починається процес її поділу, тобто росту й розвитку організму. Це святая святих - це таїнство зародження самого життя. Це таїнство не підвладне самій матері, воно відбувається поза її волею й бажанням.
Про те, що людина починає своє земне життя з зачаття написано ще в Вєдах 5000 років тому. Народи Сходу теж вважають початок життя людини на Землі з моменту зачаття.
Після дослідження генетиками спадкового матеріалу людини вчені прийшли до загальної думки: життя людини починається з моменту зачаття. Саме в цей момент закладаються такі риси людини як стать, колір очей, волосся, шкіри, тенденція до високого або низького росту, міцного здоров'я або схильність до певних хвороб, інтелект, таланти і так далі. Цей набір із 46 хромосом, що є в першій клітині дитини буде супроводжувати людину все її життя і міститися в кожній клітині її тіла, забезпечуючи точну роботу всіх систем організму. З моменту зачаття, коли з'єднуються 2 клітини уже є душа, нова людина! Це висновки вчених.
Зважаючи на це переривання вагітності будь-якого строку є не що інше, як справжнє вбивство. Використання контрацептивних засобів попередження вагітності теж є не що інше, як переривання цієї вагітності лише на дуже ранніх строках. І це теж вбивство.
Зародок має весь спектр відчуттів людини. Почуття страху йому теж відомо, а особливо коли йде мова про його власне існування. Підтвердженням цьому є документальний фільм "Німий крик", в якому показано вбивство дитини у лоні матері на десятому тижні життя. Його автор Б. Нетенсон, лікар із США. Це не надуманий фільм жахів, а той справжній жах, який існує поруч нас і на що ми не звертаємо уваги або не хочемо звертати.
Хіба можна описати той страх, біль і муки, які відчуває в момент аборту це крихітне створіння, коли страшні сталеві інструменти ріжуть і рвуть його на куски.
Людина є мікроскопічно малою духовною частинкою великого Всесвіту, який постійно змінюється і розвивається по законам гармонії, рівноваги і справедливості. Ці закони діють і відносно людини і обумовлюють її місце і роль у цьому єдиному живому організмі. У Всесвіті нічого не буває випадковим, бо все відбувається з Вищої волі і підпорядковано вищим законам. Тому і зачаття людини не буває випадковим. Якщо є доцільність приходу людини в цей світ, то і відбувається зачаття.
Зародження життя - це велике таїнство, воно не підпорядковане нашим бажанням і нашій волі, воно підпорядковане лише вищим законам буття. Майбутнє людське життя зароджується в лоні жінки. Саме тут відбувається об'єднання матерії і Духа, тіла і душі, матеріального і духовного, енергії Землі і Неба, земної матерії і чистої Божої енергії. Жінка дає дитині лише яйцеклітину, і тому не є повновладною власницею дитини. І з моменту зачаття плід - це самостійний живий організм, який живе і розвивається самостійно, отримуючи лише живлення від матері і використовуючи її тіло, як вмістилище і захист до пори свого достатнього розвитку та на період адаптації на планеті Земля.
Згідно з ученнями різних релігій душа дарується людині від Бога і вселяється у фізичне тіло, тому переривання вагітності Церква вважає найтяжчим гріхом і цей гріх не відпускається.
Людина приходить у світ не просто так, бо душа її приходить на землю з певною духовною місією. І свята місія людини - це розвиток і вдосконалення себе, як особистості, збереження життя на Землі, розвиток і вдосконалення суспільства, розквіт самої планети Земля і гармонійний розвиток усього Всесвіту. Кожна нація теж має свою власну місію для розвитку і вдосконалення нашої планети. Таку духовну і святу місію має і наша українська нація. Для її розвитку і виконання цього завдання і посилаються нові душі, а ми їх знищуємо, не розуміючи яку наносимо шкоду. Ми нищимо той важливий потенціал нашої нації - її генофонд, саме те джерело, яке дасть нам і ріст, і розвиток, і еліксир, і бальзам від усіх хвороб самого суспільства.
Так, людина приходить в світ із своєю певною місією. Дуже важливо знати, що від місця зачаття і залежить її свята місія. Коли людина покидає місце свого народження, то душа терпить страшні муки, бо не має змоги виконувати свою місію. Ось вам і пояснення, що таке ностальгія - це хвороба душі від неможливості виконання свого призначення. Тому так і рвуться старенькі емігранти хоч померти на рідній землі.
Усі зачаті діти в Україні несуть в собі завдання по розвитку і розквіту саме цієї землі, саме цієї спільноти людей. Ось чому все це і називається генофондом - нашим національним скарбом. А ми планомірно знищуємо ті дари, що посилаються нам від Бога, з великої милості і любові до нас нерозумних і темних. Нам постійно посилаються ці щедрі дари, а ми їх відкидаємо і планомірно знищуємо генофонд і саму українську націю..
А втрати величезні. За рік в Україні робиться до 450 тисяч абортів і це тільки офіційні дані. За 15 років незалежності ця цифра сягне 6 мільйонів 750 тисяч. і вона рівна втратам за час голодомору 32-33 років. Вдумайтесь, ми втратили майже 7 мільйонів наших співгромадян не в роки війни, не в роки голоду, а в роки духовного занепаду. І це геноцид, який ми зробили своїми руками. Із цього виходить, що найбільші вороги для нас - ми самі. То чи варто бідкатись за демографічну ситуацію і шукати когось винного. Ось той потенціал, ось той резерв, що може розв'язати проблему. Потрібно лише повернутись лицем до проблем сім'ї, матерів і дітей.
По законах гармонії, рівноваги і справедливості, за якими розвивається Всесвіт, за все треба платити. І ми розплачуємось ще за життя і за страшні гріхи вбивства ненароджених дітей, і за те, що не хочемо їх мати і всіляко намагаємось цей процес попередити - це безпліддя, просто перестають надходити душі до цієї нації і вона зникає. Чи хочемо ми такого для своєї української нації? Ні! Тому, замислившись починаємо діяти і рятувати нашу націю, поки ще не пізно.
Кожному члену суспільства потрібно усвідомити, ким насправді є людина, її місце і роль в сім'ї, в розвитку суспільства, планети Земля і Всесвіту.
Необхідно змінити суспільну думку на те, ким є для суспільства кожна народжена дитина.
Потрібно змінити суспільне відношення до жінки-матері, підняти її статус як носія життя і як джерела існування самого суспільства. Якщо засохне джерело, то загине саме суспільство. Суспільство повинно повернутись лицем до проблем жінок, а особливо матерів і створити всі умови для щасливого материнства.
У підростаючого покоління потрібно формувати гідне ставлення до жінки, матері, дитини і їх ролі в розвитку самого суспільства. Потрібно наших молодих членів суспільства інформувати про всю повномасштабну шкоду абортів і їх наслідки.
Потрібно сформувати в суспільстві й статус ненародженої людини - її зародка, закласти законодавчу базу по її захисту й захисту самого генофонду нації, бо запозичений генофонд призведе до руйнації і знищення генофонду української нації.
З усього поданого вище стає зрозумілим, що аборт - це не проблема самої жінки, аборт - це соціальне явище і суспільна глобальна біда, тому з цією проблемою повинно боротись саме суспільство. Приклад наш сусід Польща
Вся світова спільнота уже піднялася проти такого антигуманного, антилюдяного і аморального явища. Усього в світі аборти заборонено у 114 країнах, серед яких і наш сусід - Польща. До заборони абортів у Польщі було близько 600 тисяч штучних переривань вагітності на рік, а після затвердження відповідної постанови ця цифра зменшилася до 700 абортів на рік. Результат же - процвітання і розвиток самої країни.
Мільйони жінок ідуть на цю страшну операцію, не маючи ніякого бодай найменшого уявлення про повномасштабні і глобальні наслідки цієї біди. Просвітницька робота в цьому питанні може принести свої вагомі результати. В цьому повинні бути зацікавлені всі інституції нашої країни, як громадські, так і державні.
Наша організація Істинно Соборна Українська Спільнота приймає найактивнішу участь в боротьбі з цим страшним злом - з абортами, і закликає до співпраці всіх, кому не байдуже майбутнє України і майбутнє української нації.
Україні потрібна єдина державна програма по боротьбі з абортами. І лише у об'єднаних спільних зусиллях може і відбутися позитивний результат. Можливо потрібно створити координаційну раду по розробці загальнодержавної програми боротьби з абортами. Особливу роботу необхідно проводити з майбутніми батьками - з нашою молоддю. І чим раніше це буде доведено до них знання істин про те, ким насправді є людина, роль і місце людини на планеті Земля, загальнолюдську шкоду, яку несе із собою аборт, тим менший ризик подальшого зростання кількості таких операцій, як аборт. І взагалі Верховна Рада України повинна прийняти закон про заборону абортів і кримінальну відповідальність за цю антигуманну операцію - за вбивство ненародженої людини.
Програма боротьби з абортами повинна бути відображена в будь-якому проекті по відродженню України і стати повноправною складовою цих державних проектів, бо без збереження самої нації, її генофонду не буде мати сенс жоден проект.
Ми уже є в цьому світі, то ж не позбавляймо цього шансу прийти іншим, які можуть принести розквіт на Землю, нашу планету.
Насамкінець хочу зачитати свого вірша, присвяченого саме цій темі, в якому викладено все, про що говорилось вище.
Дитина - дар святий від Бога
Як же теплом огорне серце І радість в ньому розквіта, Як жінку бачим молодую З дитям маленьким на руках. В останнії роки все рідше Це щастя можемо відчуть, Дітей народжується менше Й не в нашому бажанні суть. Ми хочем бачити заможну Країну для дітей своїх, Та в ній сьогодні ми не певні, Надія ж на себе самих. Чекали змін в своїй країні Вподовж десятків ми років Й родить дітей ми не спішили, Чи Бог простить нам цих гріхів. Це гріх тяжкий - життя не дати, Що каменем ляга на нас, За це Господь може карати Й не дати діток більше враз. Дитина - дар святий від Бога, Який повинні ми прийнять, Даємо ми лише їй тіло, Душа від Бога йде в цей час. Це таїнство Господнє вище, Чому вона у світ прийшла, Чи має місію найвищу Й які для неї тут діла. |
Чому ж вирішуємо з вами - Чи бути їй, чи їй не буть, Й святую місію тим самим Ми можем знищить і закрить. Можливо геній мав родитись Або письменник чи спортсмен, А може просто добра мама Або священик чи поет. Ми не повинні в діло Боже Втручатися і щось мінять, Бо все у хаос лиш увійде Й почнемо ми самі зникать. Прости ж нас Царю наш Небесний І від полуди нас звільни, Щоби нарешті зрозуміли, Для чого ми сюди прийшли. Щоб помогти душам спасатись На цій покривдженій землі, Себе й її нам підіймати Й почати разом вже цвісти. Тож даймо ж душам ми можливість Прийти у цей прекрасний світ І Божу волю й Божу милість Ми справно виконаєм всі. Тож хай рождаються маленькі На радість нашу й Божу теж І Україну наповняє Те щастя, що не має меж. |
Бажаю всім міцного здоров'я, щастя і здійснення заповітної мрії кожного українця - мати відроджену, духовно багату, сильну і соборну Україну. Нехай у цьому нам допоможе Господь.
Слава Україні.