Невідомі зводять каплицю пам’яті Небесної сотні у центрі Києва

Деталі

Категорія: Релігія

Опубліковано: Середа, 26 березня 2014, 10:33

Перегляди: 2927

 Вдень 24 березня з’явились перші новини про побудову каплиці пам’яті загиблих героїв Небесної сотні. Тоді були лише повідомлення, що вона буде побудована швидко, між готелем «Україна» та верхнім виходом зі станції метро «Хрещатик». А далі ні імен організаторів, ні будь-яких конкретних даних.

Єдиними хоч якось конкретизуючими даними володів портал Медіапорт, розповівши, що каплицю вирішили будувати троє жителів Закарпаття, які хотіли б вшанувати подвиг героїв, оскільки самі не змогли тоді приїхати на Майдан. Інші ж ЗМІ лише виклали фото будівництва.

Пропозиції щодо побудови міжконфесійної каплиці на головній площі країни вже звучали раніше, від представників різних конфесій, але всі вони були неофіційними та з розряду можливих екуменічних ідей. Здавалося б, гарна ініціатива мала б бути втілена у життя, однак сталось це доволі у специфічний спосіб.

Місце для каплиці було обране невипадково – це один з найбільш кривавих майданчиків на підйомі до урядового кварталу по вулиці Інститутській, де відбулись найбільш жорсткі протистояння. Будівництво почалось на галявині одразу за готелем «Україна», де колись сиділи снайпери.

Територію буд майданчика вже огородили і не пускають туди простих людей, закривши прохід імпровізованим шлагбаумом. Загалом зараз все частіше будь-які майданівські ініціативи моментально обростають численними охоронцями з Самооборони, які не завжди радісно сприймають тих, хто намагається щось розпитати. Так і зараз бійці спершу категорично відмовились туди пускати нас як пресу, мотивуючи це тим, що йде будівництво і без каски туди не можна. Але прямо поруч з краном вже стояла знімальна група та кілька жінок абсолютно без захисту, тому перепустка преси все ж подіяла.

На вході лежать численні матеріали, стає зрозуміло, що каплиця буде зроблена з дерева у вигляді зрубу, поруч вже стоїть і дерев’яний купол. Трохи далі – бетонні блоки для швидкого фундаменту, які вже закладає кран. Жодного священика немає, самі будівельники та охоронці, які самі не можуть нічого розказати, лише те, що вони охороняють територію. Як тільки починаю розмовляти з ними, підбігає невідома жінка та починає кричати «хто пустив сюди чужих». Чоловіки самі не розуміють хто вона і чому дозволяє собі такі агресивні випади, тому спершу вони вирішують проблему єрархії між собою. Жінка погоджується, що командирів тут немає, але «зайві люди тут не потрібні». Після цього представники Самооборони передають слово їй, кажучи, що «напевно це і є організатор».

Але ніхто з них не може пояснити звідки взялись матеріали, хто задумав будівництво та організував важку техніку (яку ще треба орендувати) і чи є дозвіл, чи хоча б повідомлення про це місцевої влади. Жінка, не називаючи себе, пояснює, що це буде «просто християнська» каплиця на пам’ять героїв Небесної сотні, будується на кошти пожертв Майдану та батьків загиблих, імена та будь-які дані казати категорично відмовляється, тому що «на все воля Божа». Окрім того, вона вважає, що «преса тут не потрібна», не треба знати хто вирішив будувати, треба фотографувати каплицю лише тоді, коли вона буде зведена.

-         Хто ініціатор будівництва? За чий кошт були привезені матеріали?

-         Ініціатор – Небесна сотня. Кошти громади, це спільна воля людей, от будуємо.

-         Але як загиблі бійці можуть бути ініціаторами? Чому вирішили будувати міжконфесійну каплицю саме тут і саме зараз, хто вирішив?

-         Слухайте, то не треба знати. Люди зібрались і будують.

-         А міська влада знає про це? Ви хоча б повідомили їх, отримали дозвіл?

-         А Ви представник влади? От покажете, що належите до влади, тоді і скажу. Ми просто будуємо.

-         Є хтось з організаторів, представники, ідейний надихач?

-         То все люди. А пресі взагалі зараз не варто приходити, краще покажете все, коли буде стояти каплиця.

Отже, ні дозволу, ні документів, ні відомостей про ініціаторів. Проте на галявині в центрі міста працює кран, встановлюючи каплицю, жодних архітекторів чи організаторів поруч немає. Вже були розмови з керівництвом готелю «Україна», які вельми здивувались раптовому будмайданчику у себе під вікнами. Терміни будівництва також невідомі, «як Бог дасть» – єдина відповідь. Проте чоловіки кажуть, що до кінця тижня вона вже має бути.

Таким чином, здавалося б, гарна мета створення міжконфесійної каплиці на пам’ять героїв Небесної сотні перетворюється на незрозумілу активність невідомих «благодійників», огороджується парканом та прикривається волею людей, хоча про появу каплиці ще ніхто нічого не знає. Наприкінці візиту начальник охорони будівництва підкреслює, що про дозвіл на каплицю від влади столиці і мови немає, бо «ніхто зараз не знає, що буде завтра, а ми просто будуємо».

risu.org.ua