1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

ПУТІН ПРИЇДЕ ДО КИЄВА "ВПАРЮВАТИ" НАМ РУССКІЙ МИТНИЙ МІР?

До України 12 квітня з робочим візитом приїжджає прем`єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін. На запитання кореспондента УНІАН у Москві про програму візиту прес-служба прем`єра РФ відбулася дипломатичною фразою: мовляв, Путін обговорить.

Тому журналістам залишається вгадувати тему майбутніх переговорів. І зробити це зовсім нескладно. Оскільки артпідготовка до них іде повним ходом.

Не переказуватимемо історію тритижневої давнини, як Путін налякав Україну тим, що РФ вибудує кордони, якщо Україна приєднається до зони вільної торгівлі з ЄС, його перший віце Ігор Шувалов тут же підтвердив, що нам треба вибирати - або туди, або сюди. І як після цього наш місцевий євроінтегратор, перший віце-прем`єр Андрій Клюєв у Москві сказав, що завдяки СНД, країнам вдалося вирішити багато питань, і як нам потрібна зона з країнами співдружності. Так само як і не випадковим вважаємо розложисте обгрунтування зміни українського вектора, яким зайнявся уповноважений Кабінету Міністрів у співпраці з РФ, країнами СНД і Євразійського економічного співробітництва Валерій Мунтіян.

Пан Мунтіян само собою повторював, що в Європі нас ніхто не чекає, а в Митному союзі ми можемо показати себе надійними партнерами і побудувати спільний ринок Євразії. Він сипав цифрами, які покликані переконати українського читача в економічній доцільності МС, запевняв, що вступ туди дасть колосальне зростання товаробороту з країнами співдружності, притік інвестицій з РФ. Особливо цікавими здаються твердження, що якщо ми вступимо в Митний союз, РФ удвічі знизить вартість газу для України і відмінить мита на нафту. Пан Мунтіян попереджає, що нам важливо встигнути у цей самий Митний союз. Оскільки є країни, які вже досягли успіху в цій поетапній інтеграції, вони вже не тільки в МС вступили, але і в ЄЕП інтегруються. Тому, за версією чиновника, нам треба оперативно відкоригувати свої зобов`язання перед 153 країнами СОТ (тобто відмовитися від них?) і почати будувати з РФ спільне євразійське майбутнє.

Отже, тема розмови Путіна відома - Митний союз. Український прем`єр-міністр Микола Азаров вже теж оголосив, що Україна хоче говорити про перегляд ціни на російський газ. Ми попросили прокоментувати тему майбутнього візиту наших експертів. Чи є участь України в Митному союзі головною темою переговорів чи це відволікання уваги? А заразом уточнити, як у разі вступу туди України країни СОТ відреагують на обов`язкове підвищення митних тарифів, як передбачено договорами МС. Чи реально при цьому отримати зниження ціни на газ? І чи є альтернативні підрахунки вигод і збитків у разі відходу від переговорів із ЗВТ і побудовою єдиного спільного ринку Євразії?

Віктор Небоженко, політолог:

ПУТІН ТЯГНУТИМЕ В МС, АЛЕ НЕ ДОПУСТИТЬ РОЗМОВ ПРО СПРАВЕДЛИВІ ГАЗОВІ ВІДНОСИНИ

Навряд чи нам варто боятися візиту Путіна і вступу до Митного союзу. Річ у тому, що в цьому російському діячі завжди борються дві особи: збирачі мільярдер, який хоче корупційним шляхом прихопити для російського бізнесу більше українських активів. Дайте спокій сорока відсоткам російсько-українського товаробороту, який нібито може неухильно рости у разі подальшої інтеграції. Діяльність компаній України і Росії, які працюють разом, можна відрегулювати угодами, вони чудово обійдуться без Митного союзу.

Кремль, наполегливо затягуючи нас у МС, не обговорює найголовнішу проблему наших зовнішньоекономічних відносин - проблему газу. На цьому заробляють мафіозні напівтіньові структури і Газпром, не виключено, що й сам Путін. Без справедливих відносин у сфері енергоносіїв Митний союз Україні не цікавий. Путін тягнутиме нас туди, але при цьому грізно зупинятиме розмови про справедливі газові відносини. Зараз нам пропонують СП Нафтогазу з Газпромом в обмін на міфічні російські родовища. А насправді є чудовий варіант. Росія закінчує будівництво. Вона могла б в обмін на активи Нафтогазу віддати нам частину його акцій.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна:

МИТНИЙ СОЮЗ ДЛЯ УКРАЇНИ - ЦЕ КАМ`ЯНА ДОБА

Судячи з усього, темою розмови під час візиту Путіна стане вступ України до Митного союзу. І я не розумію, як можна бути в МС, і при цьому у СОТ, інтегруватися в ЄС. Оскільки рівень інтеграції, який пропонує Митний союз, це виключає. Тим більше що Митний союз - це політичний союз. Російський ринок - ринок минулого, там старі технології і низька якість. Крім того, у відносинах із Росією немає правил. Там правило таке: хто як у Кремлі вирішив, так і буде. А обгрунтування для країни-партнера підібрати завжди можна. Наприклад,, як було з Грузією. У нинішній торгівлі за втягування України в Митний союз - це ціна газу.

Але не думаю, що наша влада має право змінювати вектор. Адже ринок ЄС - це правила і порядок. Європейський ринок - ринок майбутнього. Хай рухатися вперед непросто, це пов`язано з гармонізацією, побудовою інфраструктури, впорядкування санітарних і фітосанітарних норм. Але це потрібно робити, оскільки інакше залишимося в кам'яній добі.

Інтерв`ю українського чиновника, який агітує за Митний союз, - це просто якісь лінгвістичні вправи, переливання з пустого в порожнє. Чого варта фраза, що вступ до Митного союзу стане ознакою нашої надійності. А чим ми зараз ненадійний партнер? А сенс один: Росія хоче залишити нас у сфері свого впливу. Економіки в Митному союзі для України по суті немає.

Олександр Палій, політолог, історик:

УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ДО ВІЗИТУ ПУТІНА ГОТУЄ ЗДАЧУ ЧОГО-НЕБУДЬ СТРАТЕГІЧНОГО

Зараз так звана українська влада готує чергову здачу чогось. Бойко якось ненавмисно пару тижнів назад заговорив про продаж 25% НАК, Азаров терміново доручив подумати, що віддати Росії в обмін на зміну формули газу. Йдуть небезпечні торги, і очевидно, що українська влада знайшла, що здати.

Те, що одержали після пролонгації перебування Чорноморського флоту, вже проїли. Йдуть пошуки, що б іще здати і на чому б ще протягнути з півроку-рік. Йде підготовка до здачі чергового стратегічного шматка. Вважаю, зараз дооформлять домовленості в атомній галузі, там у нас давня співпраця, продовження якої здається природною. Але етапи російського керівництва цим не вичерпуються, і у нас стоятиме питання по Митному союзу і по ГТС. Україну втягнуть у МС, і вона одномоментно втратить свої вигоди, пов`язані з унікальним географічним розташування. Нинішня влада може за дві копійки віддати, і в економічному сенсі нам не буде різниці, знаходимося ми тут, чи на Чукотці, чи в центрі Європейського континенту.

Тобто Путін приїде, щоб допомогти нашій владі ізолювати Україну від зовнішньої торгівлі і виходи на зовнішні ринки через втягування в Митний союз.

Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру :

МИТНИЙ СОЮЗ - ЛИШЕ ЕТАП ДЛЯ ПОГЛИНАННЯ НАФТОГАЗУ

Однією з головнихМитного союзу, який нам пропонують, називають зниження ціни на газ.

Думаю, що зниження ціни на російський газ і перспектива відміни нафтових мит, які озвучує нам пан Мунтіян, - це не тільки його особисті фантазії, але й відображення інтересів певної групи, яка ставить своєю метою переформатування економічних реалій відповідно своїх геостратегічних бачень. Подібні підходи відображають інтереси Росії.

Для чого Росія робить Митний союз, для чого вона реалізує інші проекти на пострадянському просторі? Суть цих проектів - створення максимально комфортних економічних умов для розвитку Росії. Росія ніколи не заявляла про те, що вона діятиме на благо своїм сусідам по пострадянському простору. Яскравий приклад - Білорусь, із якою Росія має найбільшв їх розумінні форми інтеграції. Такі, як членство в Митному союзі, Євразес, ОДКБ, СНД і, нарешті, Союзна держава. Але тривалий конфлікт між РФ і Білоруссю з приводу мит на нафту показує, що Росія відстоює тільки свої інтереси.

Тому розраховувати, що умови зі зниження ціни на газ і відміни мит на нафту, як пропонує український чиновник, будуть прийняті Росією до виконання, - це або верх наївності або верх дурості.

Як усе відбувалося в Білорусі? Спочатку Росія висувала умови. Якщо Білорусь приєднається до МС, то вона, мовляв, одержить безмитну нафту. Безмитна нафта там з`явилася, але в кількості однієї третини від того об`єму, який надходив на переробку до Білорусі. Далі - друга умова: коли відбудеться повне приєднання до ЄЕП, то Білорусь зможе повною мірою скористатися перевагами, які дає Митний союз. В результаті митний збір в Білорусі не стягується, але з`явилася якась премія російським постачальникам нафти. Причому розмір премії (на відміну від фіксованого мита) варіюється за дивною формулою і негативно впливає на рентабельність нафтопереробки Білорусі.

Недавня історія показує: Росія не йтиме на те, щоб знижувати рівень ціни на газ, поки не отримає те, що потрібно їй. А в цьому сенсі одного факту приєднання України до МС зовсім недостатньо. Мова піде про те, що Газпром, будучи монопольним постачальником газу, має свої види на Україну. Путін майже рік тому озвучив ідею про злиття, фактичне поглинання Газпромом Нафтогазу. Це й буде платою української сторони за дешевий російський газ. Є політична плата за дешевий газ, відмова від ЗВТ з Євросоюзом і приєднання до МС, а є економічна ціна - поглинання НАКу. І якщо українська сторона, послухається порад Мунтіяна і заплатить за газ і економічну, і політичну ціну, тодешевого газу буде дуже короткочасною, максимум два-три роки. Газпром прорахує суму активів НАКу, за яку він, як і за Белтрансгаз, заплатить низьку ціну. І на суму придбаного активу буде розрахований період, впродовж якого і буде здійснено постачання газу за якоюсь внутрішньоросійською ціною. Таким чином, після закінчення цього періоду завжди можна знайти обгрунтування - мовляв, змінилася ситуація на зовнішньому ринку, і українська сторона відповідно до нових реалій повинна перейти до оплати за газ, виходячи з тієї кон`юнктури, яка буде цікава російській стороні. Україна при такій платі за преференції позбавляється суверенітету в нафтогазовому секторі.

Ігор Бураковський, директор інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

МИТНИЙ СОЮЗ - ДУЖЕ СЛАБКИЙ ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАВІТЬ ДЛЯ РОСІЇ

Якщо брати економічні розрахунки, які провів Світовий банк і окремі експерти, наприклад, тієї ж Білорусі, реальний ефект від створення Митного союзу - сумнівний.

Сам МС не настільки велике регіональне об`єднання, тому говорити про якесь гарантоване збільшення товаробороту з Україною не доводиться. Цифри Мунтіяна про переваги Митного союзу, які вийшли прямо напередодні візиту, м`яко кажучи, не є обгрунтованими. І якщо йдеться про переорієнтацію на ті або інші ринки, не треба забувати, що ми живемо в ринковій економіці. А в ринковій економіці рішення, куди краще йти, приймають ринкові гравці, безпосередньо компанії - залежно від їх конкурентоспроможності, від співвідношення ціни і якості їх товару. Тому такого роду заяви українських чиновників про переорієнтацію на євразійський ринок не мають під собою підстав. Держава не може переорієнтовувати. Держава може захистити своїх товаровиробників на тих або інших ринках. А заклики, давайте підемо туди, а не підемо туди, м`яко кажучи, некоректні.

Ми можемо говорити про певні економічні тенденції, але пряме державне регулювання в такій сфері не розсудливо. А вже якщо йдеться про реальну модернізацію української промисловості і української економіки, то це вимагає колосальних інвестицій і колосальних інновацій. І ми повинні розуміти: таких інновацій і інвестицій ані в Україні, ані в Росії, ані в інших країнах Митного союзу не існує. Вони можуть прийти тільки з третіх країн - або з ЄС, або з Китаю, або з інших джерел.

Я читав російські дослідження, де МС розглядається як слабенька альтернативній національній модернізації самої Росії. Серйозні експерти в Росії добре розуміють, що Митний союз самій Росії може дати визначений суто механічний успіх, але це все одно не вирішує питання глобальної модернізації російської економіки. Тим більше не вирішить проблем в Україні.

Мені здається, що сама дискусія є заполітизованою. На цей час між Україною і країнами МС існує угода про зону вільної торгівлі.

Давайте завершувати переговори про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом і давайте з країнами Митного союзу підписувати документи в новій якості. А обіцянки компенсацій у разі нашого вступу до Митного союзу - це торгівля принципами і майбутнім.