ДВІ ЦЕРКВИ

Деталі

Категорія: Віра та релігія

Опубліковано: Понеділок, 19 вересня 2011, 17:00

Перегляди: 3086

Істинне знання завжди активне: як тільки воно з'являється, то відразу ж починає перетворювати світ на краще. Так само знання про Царство Боже, очищене від вставок і звільнене з кайданів дезінформації, неминуче оволодіє масами.

Тому після пророцтва про очищення пшениці від куколю, в самому кінці Доброї Новини дається пророцтво про оновлення Хрестової Церкви та її вихід на вищий рівень. У чистому вигляді воно виглядає так:

Побачивши його, Петро каже Ісусові: Господи, а цей що? Каже до нього Ісус: Якщо Я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною! І розійшлось це слово між братами, що той учень не вмре. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: Якщо Я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того?> (Іван 21.15-23).

Якщо розглядати це оповідання як переказ розмови, що відбулася між Ісусом і Симоном Петром, то виникає враження нереальності. Проте цей текст набуває ясності і точності, якщо розглядаємо його як пророцтво, подане у символічній формі - подібно до притч, якими рясно наповнена вся Добра Новина. Тому що в цьому оповіданні йдеться про дві Церкви, що символізуються образами Петра та Івана.

Церква Петра - це духовна громада, що перебуває у Просторі боротьби, адже апостол Симон Петро протягом майже всіх євангельських подій перебував саме в цьому просторі.

По-перше, перебування у Просторі боротьби виразно символізується мечем, який Петро носив з собою, а також імпульсивністю його характеру. Наприклад, після Іудиної зради, коли слуги іудейської верхівки хотіли схопити Ісуса, то Петро не стримався, вихопив меч і відтяв вухо слузі первосвященика.

По-друге, ім'я Петро, яке Ісус дав Симону під час призначення його апостолом, означає,. Це важка субстанція, яка тяжіє до землі. Під час навчання апостолів левітації, Петро на якийсь момент вистрибнув у Простір волі і пішов по воді, але його віри вистачило ненадовго - він злякався і каменем пішов під воду. Тоді Ісус подав йому руку, заспокоїв і вони разом повернулися на судно.

Церква Івана - це оновлена духовна громада, що перебуває у Просторі волі (ім'я Іван означає,,). Вже під час єрусалимської кризи Іван перебував у Просторі волі, тому спокійно знаходився біля розп'ятого Ісуса, неначе його ніхто й не бачив.

Найкрасномовнішим прикладом перебування Петра та Івана у різних просторах стали події в садибі первосвященика, де було ув'язнено Ісуса. Петро дуже хотів подивитися, що там відбувається, але не міг потрапити до садиби, бо вона пильно охоронялася. Тоді він звернувся за допомогою до Івана, що володів якостями характерника.(Іван 18.15-16). Ось так: просто. Іван перебував у Просторі волі, який є простором безпеки, тому на нього ніхто не звертав увагу, він був наче невидимий. Натомість Петра, що був у Просторі боротьби, відразу ж викрили як галілеянина і хотіли схопити. Як бачимо, обидва апостоли перебували в тому ж самому фізичному просторі, проте з ними відбувалися зовсім відмінні події, що свідчить про їх перебування в різних метафізичних просторах.

Наголосимо, що після пригод в Єрусалимі, наступної ініціації і сповнення Святим Духом у Галілеї апостол Симон Петро разом з іншими десятьма апостолами також перейшов у простір Царства божого. Просто в цьому пророцтві Петро символічно уособлює Церкву Простору боротьби, церкву-камінь, що тяжіє до землі. Образ Церкви Петра зручно було вжити для захисту цього надзвичайно важливого послання від спотворення дітьми диявола і донесення його до адресата - тобто до нас з вами - крізь буремну історію двох тисячоліть.

У цьому пророцтві наполегливо підкреслюється факт перебування двох Церков у різних просторах буття. Так, для перебуваючих у Просторі волі властива любов-агапе (?????): божественна любов, погляд на світ очима Творця - згори вниз. Натомість для перебуваючих у нижчих просторах властива любов-філіа (?????), тобто,, братерська любов, основана на взаємності. Щоб гарантовано звернути увагу читачів на перебування Церкви Петра у Просторі боротьби, Ісус запитує символічного Петра, чи любить він Його божественною любов'ю - і тричі Петро говорить про земну любов.

Після однозначної ідентифікації Церкви Петра у Просторі боротьби, Ісус говорить про її драматичне майбутнє:. Поки Церква була молодою, вона розвивалася за власною волею, а коли постарішала, нею почала керувати зовнішня ворожа воля. Це дуже погано: згідно з Арійським вольовим імперативом,.

Але за символічним Петром іде символічний Іван -. Дивлячись на нього, Ісус каже:. Це виразна вказівка на те, що Церква Івана прийде на зміну Церкві Петра і буде жити аж до наступного втілення Ісуса Хреста. У Церкви Петра виникнуть ревнощі щодо Церкви Івана:Церкві Петра треба подолати ці ревнощі і за допомогою Церкви Івана оновитися і піднятися на вищий рівень свідомості:

Згадані дві Церкви (тобто організовані духовні громади) можна розглядати як дві фази розвитку Хрестової громади. Церква Петра символізує фазу зараження- інформаційним брудом дітей диявола, який неначе баласт з каменю тягне донизу - у Простір боротьби і Простір страждань. Церква Івана символізує фазу скидання цього інформаційного баласту, очищення від паразитів і підйом у Простір волі -Царство Боже.

Зверніть увагу, що апостолів було 12, найближче коло складалося з трьох апостолів, а проте Ісус дав тільки ДВА ініціативні псевдоніми:і. Це вказує на те, що альтернативи немає: є тільки два напрямки - вниз або вгору, заземлена Церква Петра або небесно-магічна Церква- духовна громада.

Додатковою вказівкою на майбутню роль Церкви є ще одне пророцтво Ісуса Хреста. Згадаймо, як перед входженням до Єрусалима брати Іван і Яків за допомогою своєї матері Соломії звернулися до Ісуса з проханням вмерти разом з Ним і разом з Ним воскреснути:(Матвій 20.20-27, Марко 10.35-44).

Далі в Добрій Новині не описано жодної події, яка би вказувала на виконання цієї обіцянки стосовно саме цих двох братів. Значить ця обіцянка є пророцтвом про особливу роль Церкви в майбутньому. Йдеться про воскресіння всієї Хрестової Церкви та її колективний перехід у простір Царства божого.