БОРИС ГУДЗЯК ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КАПІТАЛУ

Деталі

Категорія: Країна Україна

Опубліковано: Понеділок, 11 квітня 2011, 12:00

Перегляди: 2632

Останнім часом питання моральності та етичності бізнесу у світі постає особливо гостро. Цьогорічний Міжнародний економічний форум в Давосі засвідчив, що до бізнесових кіл після кризи почало приходити розуміння: методи, за якими вони працювали раніше, більше не діють. Багато бізнесменів, які не зовсім етичними шляхами досягали успіху в минулому, тепер бояться робити такі кроки, констатують експерти., - зазначила нещодавно в інтерв'юдиректор ФондуНаталія Ізосімова.

Для українського ж бізнесу поняття етики, гідності та моральності є особливо актуальним. Корупція, рейдерство, тінь - ганебні речі, які от уже близько двох десятків років незалежності України заважають нашій економічній системі очистись від бруду і виконувати роль соціального донора, а не лише джерела збагачення.

Свого часу ректор Українського католицького університету (УКУ) отець доктор Борис Гудзяк досить влучно означив бізнес як інструмент пошуку суспільного добра, підкресливши, що підприємництво - це не лише джерело прибутку, реалізація бажань, таланту і можливостей, але передусім - велика соціальна відповідальність. А нещодавно у рамках першої зустрічі Дискусійного клубу, організованої Львівською бізнес-школою (LvBS), отець Гудзяк разом з представниками українського бізнесу та політикуму шукав відповідь на запитання.

.

У зустрічі, модератором і ведучою якої виступила керівник компанії PRP Group в Україні, Росії, Азербайджані та інших країнах СНД Наталія Попович, взяли участь близько 150-ти представників українського бізнесу, переважно власники та топ-менеджери вітчизняних компаній, політики та громадські діячі.

, - зазначила директор Львівської бізнес-школи Софія Опацька. Мабуть, саме тому питання, які обговорювали під час розмови, менше стосувалися буденних бізнесових речей, таких як ефективність процесів, прибуток, рентабельність підприємства, а більше відображали духовні пошуки власників та керівників. Людська гідність та її конкретний вимір для українського бізнесу, нонконформізм і вміння пливти проти течії, проблеми хабарництва і зневіри, благодійництва і відкупу - питання, думки щодо яких гості першої зустрічіхотіли почути від ректора УКУ.

Найцікавіші і найгостріші моменти із більш як двогодинного диспутувирішив подати на своїх сторінках.

ХАБАРІ ЯК СКЛАДОВА ВІТЧИЗЯНОЇ БІЗНЕС-КУЛЬТУТРИ

.

Втім, коли в системі тотальної корупції для великого бізнесу ще є можливість відмовитися від гри за правилами хабара, то для малого підприємця такого вибору немає: або він грає за правилами, або закривається, апелював зал. То чи можна назвати хабар гріхом у тотально корумпованій системі, коли це чи не єдиний важіль, яким підприємець може оперувати проти потужної бюрократичної системи?

Однозначно називати злочинцями тих, хто намагається, даючи хабар, вирішити свої питання, не можна, переконаний отець Гудзяк, особливо, коли..

Чимало українських бізнесменів - майстри з плавання проти течії, проте і в них є спокуса конформізму, каже отець Гудзяк, адже часом сила самої течії та відсутність засобів їй протидіяти та керувати бажаним курсом може знеохочувати. Втім, пояснює священик, часто наше рішення бути конформістами пов'язане з внутрішнім відчуттям приречення: ми думаємо, що нема іншого виходу, і відмовляємося від сміливого, творчого рішення. Щоб спромогтися на рішення пливти проти течії, ректор УКУ радить звертатися до ширшої перспективи, яка відкриває, що може бути цілком інакше., - переконаний ректор УКУ.

Питання соціальної відповідальності, яке все частіше стає актуальним для українських компаній, багато з яких підписують хартію Організації об'єднаний націй, ректор УКУ вважає нерозривно пов'язаним із благодійністю. Остання ж досить часто балансує на межі гідності, каже священик.

. І я згоден з ним>.

Втім, наголошує священик, в українських реаліях не слід забувати, що пожертва не може купити прощення. Втім, покаяння, яке є передумовою для прощення, може виявлятися через пожертву.

Та чи будь-які кошти можна вважати пожертвою?, - переконаний священик.

Україна ще має пройти певний шлях, щоб усвідомити вплив та відповідальність капіталу, каже ректор УКУ.

У кризові часи ректор УКУ радить українцям., - ділиться своїм досвідом отець Гудзяк. Проблеми України, на його думку, пов'язані з постгеноцидним синдромом, бо протягом довгих десятиліть людська довіра та комунікація нищилися тоталітарною радянською системою, а ризик і жертва ставали неможливими. Досвід насильства залишається в пам'яті, такі трансформації неможливо просто так пережити - це не раціональні, а глибоко духовні, психологічні та емоційні процеси, від яких ми відчуваємо покалічення, каже ректор УКУ, і це неодмінно впливає на всі аспекти життя, серед іншого й на бізнес. Утім, наголошує отець Гудзяк, треба пам'ятати: Господь нас таки вивів з.серед нас, висміюють їх, чи все ж таки скажемо: ми бачили, як падають кайдани, і інші кроки ми теж здолаємо?> - апелює священик.

Криза 2008 року після періоду оптимізму та великих надій принесла у світ підприємництва вірус зневіри, каже отець Гудзяк. І якщо додати до цього ще й відчуття звуження свободи, передусім внутрішньої, яке все частіше з'являється в українських підприємців, особливо дрібних та середніх, переконаний ректор УКУ, то ситуація виглядає майже безнадійною. У таких випадках, на його думку, треба звертати увагу на довготриваліші процеси і не витрачати свою енергію на епіфеномени..

Після двогодинного диспуту учасники поділилися звраженнями від зустрічі та своїми роздумами на тему, скільки ж усе-таки коштує гідність в українському бізнес-середовищі та кого з українських бізнесменів можна ставити за приклад дітям.

Богдан КУПИЧ, віце-президент з розвитку бізнесу компанії :

-- важлива тема для обговорення в українській бізнес-спільноті через можливість підняття таких питань: чи бізнес - це лише матеріальне? Чи є етика, мораль та гідність важливими характеристиками для бізнесменів? Чи можна ставити український бізнес за приклад для підприємливої молоді? Про це варто говорити, про це потрібно говорити.

Юрій ЄХАНУРОВ, екс-прем'єр-міністр України:

- Якщо говорити у світовому контексті, український бізнес має зовсім коротку історію, тому хотілося б, щоб українські бізнесмени брали приклад з представників західного бізнесу. Там уже зрозуміли, що потрібно, крім законів бізнесу, слідувати моральним законам. В цій системі координат, треба добре розуміти, що є добре, а що ні. Щоб коли ти подивишся в дзеркало, тобі не було огидно.

Леся ОРОБЕЦЬ, народний депутат України:

- Більшість із тих, хто є мегауспішними на українському ринку, починали в країні, в якій не було, по суті, ні права, ні етичних правил поведінки. Тому говорити про те, що вони злочинці, олігархи, не зовсім правильно. Вони є дітьми свого часу. Втім, ставити їх за приклад своїм дітям не дуже хочеться, бо є надія, що принаймні наші діти житимуть в умовах правової держави, де бізнес матиме чіткі правила і чіткі показники успіху, якими не є попаданнялюдей до парламенту, підвищення продаж чи долі на ринку.

Чим скрутніший час, чим більш кризовий момент, тим гостріше постає питання гідності. Втім, коли бюджети урізаються, дуже легко і дуже спокусливо забути бодай на хвилину про той внутрішній стержень, яке не дає зробити неетичні кроки.

Якщо грати в тактику, завжди є спокуса зробити щось таке, що зробить твій шлях швидшим, аніж маршрут етичними дорогами. Втім, якщо грати в стратегію, приходить розуміння: неетичний крок, який ти зробиш тепер, рано чи пізно до тебе повернеться. І ці закони діють як для бізнесу, так і для політики.

З мого власного досвіду дуже часто гідність до людей повертається тоді, коли ти починаєш ставитись до них як до гідних людей. Виглядає так, що навіть найзашкарубліші корупціонери готують історію для внуків, в якій би вони були добрими, гарними реформаторами та благодійниками. І дуже часто громадські лобісти, які просувають свої суспільно-позитивні рішення, даючи можливість отим зашкарублим корупціонерам відчути себе благодійником, творять чудеса.